Формування звукової культури мовлення як складової мовленнєвої компетентності дошкільника
Звукова культура мовлення передбачає оволодіння навичками:
- залежно від ситуації говорити голосно або тихо;
- вибирати сприятливий тембр і тон голосу;
- правильно користуватися мовленнєвим диханням;
- стежити за інтонацією й темпом свого мовлення;
- використовувати правильний наголос і чітку вимову звуків.
Особливості оволодіння дітьми звуковою культурою:
- Засвоєння звукової сторони мовлення починається тоді, коли діти починають розуміти слова дорослих і промовляти перші самостійні слова.
- Дитина здатна до засвоєння звукової сторони мовлення в певній послідовності: спочатку інтонацію, потім ритм і звуковий склад слова.
- Фонематичний слух у дитини формується в ранньому дитинстві.
- Оволодіння дітьми звуками мови прередбачає спільну діяльність слухового і мовнорухового аналізаторів.
- Дошкільники засвоюють не ті звуки, які вони добре чують, а ті, які їм легше промовляти.
Особливості формування і засвоєння звуків
Вік появи
звуків |
1-2 роки | 2-3 роки | 3-4 роки | 5-6 років |
[а] | [і] | [с] | [р] | |
[о] | [и] | [з] | [л] | |
[е] | [у] | [ц] | ||
[п] | [в] | [ш] | ||
[б] | [ф] | [ж] | ||
[м] | [т] | [ч] | ||
[д] | [дз] | |||
[н] | [дж] | |||
[к] | ||||
[г] | ||||
[х] | ||||
[й] |
Найбільш поширені мовленнєві порушення в розвитку дошкільників:
- І група – вікові недоліки мовлення – це ті недоліки, які мають практично всі діти на певному етапі мовленнєвого розвитку;
- ІІ група – мовленнєві порушення, обумовлені соціальними факторами (неправильне виховання (сюсюкання), неправильне мовлення оточуючих, наслідування, обмеженість контактів дитини, педагогічна занедбаність, двомовність, тощо);
- ІІІ група – специфічні затримки та порушення мовлення, які традиційно прийнято розглядати з позиції логопедичної теорії та практики
Організація роботи з виховання звукової культури мовлення у дошкільників :
- Основна форма цілеспрямованого навчання – фронтальні заняття з дітьми.
- Використання вправ мовленнєвої гімнастики в різних режимних моментах навчально-виховного процесу – запорука швидкого оволодіння правильним мовленням.
- Вирішальну роль у формуванні правильної вимови відіграє своєчасно розпочате навчання.
- Формування звукової культури мовлення у старших дошкільників пов’язане з роботою над диференціацією звуків і передбачає три види роботи:
– диференціацію ізольованих звуков,
– диференціацію звуків у словах,
– диференціацію звуків у мовленні.
Обов’язкові структурні елементи заняття з формування звукової культури
- Вправи для розвитку мовленнєвого дихання.
- Вправи для розвитку рухливості артикуляційного апарату.
- Вправи для розвитку дрібної моторики.
- Вправи для розвитку фонематичного слуху.
- Вправи для розвитку мовленнєвої уваги і пам’яті.
Методичні поради щодо проведення вправ мовленнєвої гімнастики
Вправи з розвитку мімічних м’язів і м’язів губ
- вимагають певного емоційного і психологічного налаштування;
- не вимагають чіткого контролю з боку дорослого.
Під час їх проведення можна широко використовувати прийоми змагального характеру:
- Хто краще?
- Хто вправніше?”
Артикуляційна гімнастика має значення для:
- нормалізації швидкості та відпрацювання точності, ритмічності рухів мовленнєвих органів і переключення з однієї артикуляційної пози в іншу;
- зміцнення певних груп м’язів артикуляційного апарату;
- для формування певних поз язика.
Проводячи артикуляційні вправи, слід пам’ятати:
- артикуляційна гімнастика не повинна набридати дитині та спричиняти її перевтомлення;
- кожну вправу дитина має виконувати повільно, ритмічно й чітко;
- наприкінці кожної вправи органи мовленнєвого апарату дитини повинні повернутися у вихідне положення, а потім — у стан спокою;
- кількість повторень для кожної вікової групи різна:
- І молодша і II молодша групи — 3-4 рази,
- середня група — 4-5 разів,
- старша група — 5-6 разів.
Дихальна гімнастика передбачає засвоєння дітьми різних видів вдихів і видихів:
- через ніс, через рот;
- глибокий, неглибокий вдих;
- видих із затримкою повітря;
- сильний, легкий видих;
- короткий, довгий видих;
комбінації (вдих через рот — видих через ніс, вдих через ніс — видих через рот; вдих через ніс — видих через ніс, вдих через рот — видих через рот).
Дихальна гімнастика передбачає навчити дитину:
- робити вдих м’яким і коротким, а видих – довгим і плавним;
- щоб під час вдиху живіт піднімався, а під час видиху опускався, опадав;
- щоб плечі під час дихання були нерухомими, а груди не піднімались сильно під час вдиху і не опускались під час видиху;
- щоб перед повним вдихом дитина обов’язково робила дво- або трисекундну перерву, щоб під час мовленнєвого дихання не було ніякого напруження.
Голосові вправи
Ці вправи є одночасно й артикуляційною розминкою для мовленнєвого апарату, і попереднім етапом засвоєння приголосного звука в складі й слові.
Приголосні звуки — основа, кістяк слова. Голосні ж роблять мовлення легким, плавним, інтонаційно виразним.
У логопедичній літературі пропонується така послідовність тренування голосних: [а], [о], [у], [е], [и], [і].
Система вправ мовленнєвої гімнастики
Вид роботи | Молодша група | Середня група | Старша група | |
Вправи на розвиток
мімічних і м’язів і м’язів губ |
«Жабка», «Слоник»,
«Повітряна кулька», «Парканчик», «Полоскання рота» |
«Жабки-слоники»,
«Корівка», «Кізонька», «Дудочка», «Гребінець», «Бегемот» |
«Хустинка», «Олівець», «Ласунчик»,
«Беззуба бабуся», «Мавпеня», «Вареничок», «Каченя», «Підйомний кран» |
|
Артикуляційна
гімнастика |
«Лопатка», «Хованки», «Маятник», «Смакота», «Гойдалка» | «Чистимо зуби»,
«Чашечка», «Горішок», «Сходинки», «Хлебтання молочка», «Екскаватор» |
«Трубочка», «Змійка», «Котушка», «Гірка», «Грибочок», «Гармошка», «Індик», «Маляр»,
«Барабан», «Дятел», «Дощик», «Балалайка», «Бджілка» |
|
Дихальна
гімнастика |
«Кульбабка», «Морозець», «Гарячий чай», «Вітер» | «Човники», «У лікаря», «Їжаки», «Листочки шепочуть», «Бульбашки» | «Гол», «Рубання дров», «Аквалангіст», «Кит», «Квіти» | |
Голосові
вправи |
«А-а-а-а-а» — плаче дитина,
«іа-ів-ів-іа» — кричить ослик |
«С-с-с-с-с» — сичить гуска,
«з-з-з-з-з» — пищить комар, «ж-ж-ж-ж-ж» — гудить жук, «ц-ц-ц-ц-ц» — співає цвіркун |
«Дз-дз-дз-дз» — дзижчить оса,
«дж-дж-дж» — гудить джміль, «др-др-др» — завівся мотор |
|